ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у  закладі позашкільної освіти

«Волноваська станція юних техніків»

 

Донецької області

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧ
Adobe Acrobat Document 362.3 KB

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на

всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні розряди, педагогічні

звання та тарифні розряди оплати праці.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

У листі МОН України від 04.11.2019 № 19-683 становлено мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів позашкільної освіти та не менше ніж:

24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;

48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;

72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;

120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки

діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег педагога, який атестується тощо.

Підстави визначення рівня результативності діяльності педагога наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи педагогів позашкільного закладу».

Критерії підготовленості педагогів позашкільного закладу

І - високий рівень

ІІ - середній рівень

ІІІ - низький рівень

Педагог застосовує

знання на практиці,

володіє методами

аналізу й синтезу,

психодіагностики: вміє

оцінювати свою

діяльність у контексті

інноваційної

позашкільної педагогіки.

Творчо використовує

наукові й практичні

досягнення.

Педагог інколи має

труднощі у застосуванні

знань на практиці,

частково володіє

методами аналізу й

синтезу,

психодіагностики, не

завжди здатний оцінити

свою діяльність з точки

зору інноваційної

позашкільної педагогіки.

Не завжди вміє творчо

використовувати наукові

й практичні досягнення.

Педагог не вміє

оцінювати свою

педагогічну діяльність.

На низькому рівні

володіє методами

аналізу й синтезу,

психодіагностики, не

використовує в своїй

роботі наукові та

практичні досягнення.

Не може застосовувати

свої знання в практичній

діяльності.

Педагог обізнаний із

державними

нормативними

документами в галузі

позашкільної освіти,

виховання, оволодів

методикою проведення

занять. Розуміє значення

досягнень інноваційної

вітчизняної і світової

наукової та народної

педагогіки, передового

педагогічного досвіду.

Педагог обізнаний із державними

нормативними

документами в галузі

позашкільної освіти і

виховання, оволодів

методикою виконання,

але інколи має

складнощі у визначенні

їх головних завдань.

Знає досягнення

інноваційної педагогіки,

передовий педагогічний

досвід, але не завжди

може застосовувати їх у

своїй діяльності.

Педагог недостатньо обізнаний із державними

нормативними

документами в галузі

позашкільної освіти й

виховання, погано

орієнтується в питаннях

інноваційної педагогіки,

не до кінця осягнув її

методологічну основу.

Недостатньо знає

досягнення вітчизняної і

світової педагогіки,

передовий досвід, не

може виробити

інноваційного стилю

діяльності.

У педагога сформовані

вміння й навички

педагогічної діяльності,

вироблений

інноваційний стиль

роботи, він здатний

використовувати

досягнення вітчизняної

педагогіки,

запроваджувати

диференційно-

діагностичну систему

навчання.

У педагога в основному

сформовані вміння і

навички педагогічної

діяльності, але

інноваційний стиль

роботи не вироблений.

Він має труднощі у

використанні досягнень

вітчизняної і світової

педагогіки,

запровадженні

диференційно-

діагностичної системи

навчання.

У педагога недостатньо

сформовані вміння й

навички педагогічної

діяльності. Він може

виробити інноваційний

стиль діяльності, не вміє

використовувати

досягнення вітчизняної

та світової педагогіки, не

може запроваджувати

диференційно-

діагностичну систему

навчання.

 

 

Ефективність роботи керівника гуртка визначається рівневими показниками оцінювання знань вихованців, а також участю вихованців у заходах, відповідно свого напряму гуртка, та їх досягнення на змаганнях, конкурсах, виставках тощо.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

керівних працівників закладу освіти

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу позашкільної освіти фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

- рівнем його компетентності;

- обраною концепцією власної діяльності;

- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для

його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи Волноваської СЮТ неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких

належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

- забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;

- визначення відповідності займаній посаді;

- стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. Із цією метою вивчаються:

- матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

- відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;

- результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей вихованців;

- робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

- результати освітньої діяльності вихованців на кінець навчального року;

- випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;

- плинність керівних та педагогічних кадрів;

- наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно- діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівником закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень вмінь гуртківців.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівником навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків:

інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та

результатів моніторингових процесів.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівника закладу освіти про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та освітнього процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівника закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

- проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;

- індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;

- надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;

- оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, забезпечення соціального захисту, охорони життя,

здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівником закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника закладу освіти:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності,

ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської

діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку

закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

5. Забезпечення професійного розвитку педагогів, методичного супроводу

молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІК-технологій у освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього

процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

8. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,

тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності вихованцями передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових

(творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

- списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники  можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційного розряду;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи

займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відрахування з Волноваської СЮТ;

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання

про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

 

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.